Амбліопія - синдром «лінивого » ока

Амбліопія або синдром ледачого ока є досить поширеним захворюванням, що здатне серйозно впливати на якість життя як дітей, так і дорослих. Одна з головних проблем полягає в тому, що це порушення на його перших етапах розвитку важко або навіть неможливо виявити самостійно. Діагностується захворювання частіше саме під час планово-профілактичних оглядів. Ключовим фактором терапії є рання діагностика амбліопії та початок лікування поки зміни зору не стали незворотними.

Амбліопія та причини її розвитку

Амбліопія - це зниження зорової функції одного або обох очей. Відбувається це через недостатнє залучення одного ока в зоровому процесі на користь іншого, що призводить до того, що мозок починає ігнорувати сигнали від слабкого ока. Поступово зір із бінокулярного об’ємного перетворюється в монокулярний.

Коли хвилює питання, чому одне око бачить гірше за інше, варто знати, що існує декілька причин. Тому спочатку необхідно з’ясувати, чому мозок пригнічує сигнали від одного ока на користь іншого. Це може статися через нерівномірне фокусування очей (короткозорість і далекозорість). Також часто пов’язані амбліопія і астигматизм, адже через роздвоєння фокуса у зоровий аналізатор не надходить чіткий сигнал.

Синдром ледачого ока може пояснюватись аномаліями росту і форми ока, катарактою, інфекцією. Мають зв’язок амбліопія і косоокість різного ступеня, за якого очі не дивляться в одному напрямку. Інші фактори можуть стосуватися певних дефектів рогової оболонки чи кришталика. Також розвиток амбліопії іноді спричиняють травми очей, а амбліопія у дорослих часто розвивається ще й на тлі порушень психологічного та неврологічного характеру. Значну роль відіграє і генетична схильність до захворювання.

Прояви та ступені амбліопії

На ранніх стадіях ледаче око симптоми має ледве помітні, оскільки спричиняє лише мінімальний зоровий дискомфорт. Не лише діти, а й дорослі можуть адаптуватися до поганого зору одного ока. Однак із плином часу захворювання прогресує, а симптоми можуть виявлятися:

• відчуттям двоїння в очах;
• частим виділенням сліз;
• труднощами з визначенням розмірів предметів чи об’єктів і відстанню до них;
• головним болем і стомлюваністю під час читання, роботи за комп’ютером або інших зорових навантажень;
• істотним зниженням периферичного і центрального зору після перенесених стресів на кілька годин або днів;
• проблемами у координуванні складних рухів;
• погіршенням продуктивності.

Через несвоєчасний огляд можна виявити амбліопію вже тоді, коли різко перестало бачити одне око, тобто на пізніх етапах розвитку синдрому. А оскільки здорове око страждає від надмірного навантаження, патологія загрожує не лише відчутному зниженню зору, а й навіть його повній втраті.

Має амбліопія ступені в залежності від тяжкості захворювання і класифікується на 4 типи. Перший характеризується гостротою зору 0,8-0,4, середній - 0,3-0,2, високий - 0,1 -0,05, і за дуже високого ступеня гострота зору становить 0,04 і нижче.

Способи діагностики та лікування

При ранньому виявленні лікування амбліопії проходить ефективніше, тому важливі регулярні огляди в офтальмолога. На первинному прийомі лікар збирає максимально докладний анамнез - спадковість, можливі травми, неврологічні особливості, скарги пацієнта, визначає можливий “стаж” патології. Окрім функціональних тестів, проводиться рефрактометрія очей, а за необхідності можуть бути призначені МРТ або УЗД.

Одним із вирішальних факторів, що визначають прогноз при амбліопії, є вік пацієнта. Важливо розпочати лікування якнайшвидше, поки функціональна деградація амбліопічного ока ще є оборотною. Ефективніше лікується амбліопія у дітей, коли основні структури очей перебувають на етапі динамічного розвитку.

Лікування амбліопії має бути направлене на усунення причин, що викликали її розвиток. Тому й вибір тактики, як лікувати ледаче око, залежить від першопричин порушення. Для відновлення функціональної активності слабкого ока можуть бути запропоновані:

1. Оптична корекція за допомогою окулярів чи контактних лінз.
2. Оклюзія провідного ока накладкою.
3. Цілеспрямоване погіршення зору здорового ока за допомогою спеціальних крапель.
4. Стимуляція активності слабкого ока комп’ютерними програмами, лазерними променями тощо.
5. Регулярне виконання вправ для очей, що часто застосовується, коли діагностована міопія і амбліопія, а також використовується у комплексі з іншими методами.

У випадку структурних порушень можливо потрібно буде хірургічне втручання, а якщо до захворювання призвели неврологічні проблеми, додатково застосовуються психотерапевтичні методи і седативні препарати.